Холоне в грудях.
Тінь вкрива
Те тепле, ніжне вчора.

Непевність в кроках.
Десь стиха
Забилось чиєсь горе.

Світ спить-не спить,
І час-свіча
Згасає на долоні.
Гори-світи,
Не загасай
В запеклому полоні.

Іскринка в серці
Роздува
Нову-стару надію.

Сльозинки неба
Омива
Листи… і наші мрії.

Світ спить — не спить,
І час-свіча
Згасає у долоні.
Пульси-думки
Розбудять сни,
Що бачитимуть волю.

́́́́Старенькі двері
Розчиня
Світи зі сміхом сонця.

Їх ти зачинеш:
«Там нема
Для мене зараз місця»

Світ спить — не спи…
А час-свіча
Погасла у долоні.
Гори… світи…
Прошу, не йди,
Не віддавайся болю.