Двері до Краси...
Торує небо блискавки хода,
Гримить Усесвіт неосяжним громом
І краплі тонуть в житі золотому
І вся земля від того золота.
Чарують крапель тихі голоси,
Стою в зачаруванні я німому,
Змиває дощ останню літню втому
І відкриває двері до Краси.
Гримить Усесвіт неосяжним громом
І краплі тонуть в житі золотому
І вся земля від того золота.
Чарують крапель тихі голоси,
Стою в зачаруванні я німому,
Змиває дощ останню літню втому
І відкриває двері до Краси.
-
barabenka,
- 02 июля 2010, 23:10
- рейтинг: +4
- Barabashka
- 22 июля 2010, 01:15
у мене випадково зволожились очі…
не знаю… чи це від бажання спати чи від почуттів, які викликає цей вірш…
та попри все твір дуже лагідний… лаконічність додає йому глибини…
а натюрморт слів зігріває настрій…
не знаю… чи це від бажання спати чи від почуттів, які викликає цей вірш…
та попри все твір дуже лагідний… лаконічність додає йому глибини…
а натюрморт слів зігріває настрій…
Комментарии (3) свернуть | развернуть