Сидиш, не знаєш що сказати,
Куди подітися, підти,
Не можеш очі розв”язати,
Не маєш гарної мети…
Усе що було – вже немає,
І божим голосом лунає

Сидіти склавши руки
Не подоба людини,
Я хотілаб минути,
Такої днини…
Все що відбувається,
Звичайно на краще,
І тут не варто
Робити самому собі важче…

Кохати значить розуміти,
А хто не розуміє той нажаль,
Не зможе далі позитивно жити,
Не зможе подивитися у даль…

Дружити значить бути вірним,
І мало хто дотримується слів,
Тому ми часто звемо себе вільним,
Щоб просто стримувати порив сліз…

Вмирати значить бути непотрібним,
Коли в житті немає й ворогів,
Коли не маєш часу подзвонити рідним,
Коли нема кому сказать тих слів…

А жити значить відчувати,
Тепло, любов і свіжий вітерець,
Дружити, вірити, кохати
Не зводити шляхи всі на нівець…
14,05,09
Mari!