Моя муза втомилась і спить крепким сном
А мені що без неї робити?
Я без неї ніяк, навіть чай з молоком
Я без неї не хочу і пити…
Як тебе розбудить, що тобі піднести
Може хочеш мого шоколаду?
Я тобі все віддам лиш змогла б ти мені
Помогти пережити цю втрату.
Хочеш, я подарую тобі
цю терпку та солодку каву
Я без тебе ніяк, краще встань та іди
І ми разом закінчимо справу.
Ми з тобою напишем ще сотні рядків
І ще сотні по дорозі розгубим
Та присниться мені пару дивних снів
А в словах цих колись заблудим
Моя муза, ти чуєш? Прошу я устань
Досить спать, в нас ще море роботи
Бо без тебе не можу творить я страждань
І якраз настрій добрий в природи…