До неба підіймаєш
Єдиним поцілунком
Немає порятунку
І виходу немає
Один єдиний погляд
Глибокий очі в очі
І я співати хочу
Від того що я поряд
Один єдиний дотик
Мурахи йдуть війною
Не знаю що зі мною
Та я цього не проти

Не піднімаєш трубку
Вже шостий раз я дзвоню
І безліч телефонів
Я викидаю в грубку
І лиш говорять друзі
То й що, що не з тобою
Та й здатися б без бою
Піти по темній смузі
А в пам’ять знов ввірвались
Всі миті наші разом
Всі болі і образи
І те як цілувались

І як після вечері
Сказали, що не варто
Забули – це не жарти
І зачинили двері
Лишились на кордоні
Ненависті й любові
Стискаючи до крові
Шматочок скла в долоні
Упало й на підлозі
У рамці наше фото
Його я склею потай
З любов, ю ж так не в змозі