Сфокусуймось на усмішці

Так щиро й полум’яно

Та до плачу красиво

Дивилось мені в очі

Твоє «блакитне диво».

І гралося з душею,

Немов з малим дитятком,

Хоч і саме було ще

Усміхненим малятком.

Й моє тривожне серце

То пестило,  то гріло

Та дарувало радість

Так легко та уміло.

А ніжним своїм видом

Манило, як весною,

Та змушувало думку

Весь час бути з тобою.

Ласкаво так та щиро

До себе пригортати

«Люблю тебе я, квітко»

Щомиті промовляти.

Отак стояв та мріяв,

Та поглядав сміливо

На квіточку-малятко,

На те «блакитне диво».