Закрити я очі хочу
Замкнути хочу вуста
Я хочу у очі пірнати
В глибокі не видно дна.
Я краєм серця заплачу
Тихенько закричу душею
Я більше тебе не побачу
Я стану дощем із землею.
Я всні поєднаюсь навіки
Навіки я буду з землею.
А, хочеш, я тихо зостанусь
А хочеш, тихенько заплачу
Тобі підкорятися буду
Допоки не станеш ти «зрячий»
Я стерти із пам'яті хочу
Твій голос і тихе пізнання,
Я стерти із пам’яті хочу
Моє для тебе зізнання
Я знаю, що буде вже пізно
Я не знаю, що ще робити
Лиш серед людей дуже тісно
І я не маю права любити
За мить я вернуся в реальність,
За мить я прокинусь зі світла,
Не хочу назад я вертатись
Мені все це гидко й набридло…