Я мить, а ти вже ціла вічність
Я лиш година, але ти весь час
І часто ти перевіряв на міцність
Усіх окремо і разом всіх нас.
Та не така я стала як здавалась
Не зовсім я усе ж міцна
І зовсім все не те, що малось
і ніби я була чи не була твоя.
Я тільки вдих, а ти і видих знову
Я тільки листя, а ти цілий світ
І я на весну зацвітаю в нову
Я день і ніч, ти ж- нескінченна мить.
Я сніг, що падає і тане
А ти — то дощ, що ллється із небес
І ти лишишся як мене не стане
Лиш тільки б ти без мене не замерз.
Вогонь це я, а ти лиш тільки вітер,
Що часто так шумить у скронях
А я сніжинка, що розтане в теплу пору
І оживе у тебе знову на долонях.