Дорогі жінки та дівчата! Write in Web вітає вас з цим прекрасним весняним святом і бажає, щоб чоловіки милувалися, кохали і турбувалися про вас кожну хвилину свого перебування з вами Здійснення мрій та поменше негараздів. А навіть якщо такі й будуть – не варто переживати з цього приводу. За темною смугою одразу йде біла, варто лише трохи почекати.
Журнал Marie Claire показал австралиек, которые рекламируют свои любимые книги.
Эти австралийские красотки — актрисы и певицы. Выглядит просто отлично!
Результаты 1-е место — за стихотворение — получает Эксклюзивную валентинку и 14 грн. на счет мобильного телефона! 2-е место — за стихотворение — получает Эксклюзивную валентинку! 3-е место — за стихотворение — также получает Эксклюзивную валентинку!
Всем спасибо за участие! Победителей прошу скинуть в личку свои координаты для получения призов.
В конкурсе принимали участие стихи опубликованные с 8-го по 13-е февраля!
Условия!!!
1. Написать стих о любви
2. Выложить его в раздел — «Романтическая поэзия»
3. Набрать рейтинг не ниже "+7"
4. Получить в 14-го февраля, 14 грн. на счет мобильного телефона
Три автора набравшие наибольший рейтинг получат эксклюзивные валентинки!
В конкурсе принимают участие стихи опубликованные с 8-го по 13-е февраля!
багато яскравих фарб, чимало олівців на деревьяних поличках, і коли в тебе хтось закоханий, поруч з олівцями на тих деревьяних поличках ще й чимало філіжанок.там не чорний чи зелений чай, що пахне квіткою, на тих філіжанках вже давно нема плям від кави и в стінки не вівся цукор, що ніяк його потім не відчепиш один від одного, хоч дряпай кігтями пів життя.так от.у тих філіжанках, на тих полицях, може й що ніколи не були деревьяними, але завжди мріялими такими стати, хоча різні там терміти й саме люблять.не пластик, чи там гіпсокартон, чи цеглу, чи бетон.а різне гілля, що саме по собі й зроблено з дерева, але в нас їх і нема тих термітів, чи може й є, там де багато солодких дерев, в яких цукру більше віілося чим в стінки філіжанок.а може терміти й не люблять солодке, і для них дерева з присмаком карі, чи кукурудзи, чи може сиру… так от.на от тих полицях, у яких смаки різні, і які там полюбляють терміти, що люблять може одні сир, а інші шоколад, точніше дерева з присмаком чи сиру чи карі, чи морозива.от саме на тих полицях й зберігаються філіжанки в яких в свою чергу зберігаются шматки душі, тої людини що в тебе закоханаа вона вже точно з присмаком…
…Буває так, що я цілими тижнями нічого не пишу. І ці дні я живу таким собі рослинним життям, не маючи ніяких душевних сил, щоб перетворити думки у слова. Тоді я просто спостерігаю. Спостерігаю за світом, людьми і собою, вишукуючи нових сюжетів, раптових, як комета, свіжих думок, очікуючи натхнення, яке приносить із собою примхлива Муза.
Це рослинне життя діє мені на нерви. Бо коли я не можу писати, коли я із жахом дивлюся на чистий лист паперу, у мене починають тремтіти руки від неможливості підібрати слова.
Не знаю, можна вважати мене Творцем, але творцем, мабуть, можна.
Творець має велике серце, в якому окрім місця для реальних людей, є місце для його героїв, які стали рідними. Творець великодушний. Він любить створені ним світи, любить щиро і віддано.
Але не можна так віддаватися їм, бо не вистачить сил на реальних людей. А коли треба буде розлучитися зі старими персонажами, щоб створити нових, це буде занадто боляче. По собі знаю.
Проте так не завжди виходить. Бо такий вже Творець, така його безмежна душа і невичерпна любов до світу.
Творець все пробачає. Він пробачає своїм «дітям» усе: безсонні ночі, проведені над папером та олівцями, маленькі пустощі, коли вони дозволяють собі по-своєму розвивати сюжет… Якщо Творець гідний цього звання, якщо він справді ТВОРЕЦЬ, то його персонажі перестають бути виписаними філігранними рядками. Вони починають жити своїм життям! Вони здатні мислити і діяти самостійно! Вони приймають рішення, незалежно від Творця. І самому Творцеві вже нічого не залишається, як тільки спостерігати за тим, що роблять герої, інколи допомагаючи їм правильним словом і доброю порадою. Але Творець не має права пустити їх у вільне плавання. Він має все контролювати. Бо Творець відповідальний за тих, кого він створив…
Привіт всім! Мені відверто набридло те, що коли я ставлю якомусь твору мінус, то автори починають огризатись і вдаватись до непрямих образ, і тому я вирішив написати маленьке послання)
Хочу сказати наступне:
1. Якщо Ви вирішили опублікувати цей вірш на сайті, то мали б бути готові до того що хтось поставить йому мінус, тому якщо Вам його поставили не треба сприймати це як образу, чи як «злісний акт» спрямований проти Вас з невідомих причин, і в мене велике прохання не «кидатись з іклами» на того хто поставив мінус.
2. Я буду ставити мінус тим віршам які мені не сподобаються в незалежності від теми віршу, рими, автора чи того наскільки цей вірш важливий для автора. Якщо вірш мені не подобається, то я не збираюсь мовчки його оминути, чи фальшиво розхвалювати (я так думаю що дуже багато коментарів і оцінок фальшиві, тобто виставлені не від щирого серця).
3. Я розумію що нікому не подобається коли йому ставлять мінус, але давайте поважати думку інших.
P.S. В мене таке враження що лише я на цьому сайті ставлю мінуси взагалі
Здійснення мрій та поменше негараздів. А навіть якщо такі й будуть – не варто переживати з цього приводу. За темною смугою одразу йде біла, варто лише трохи почекати.
