Пригадалась казка — квітка-семіквітка
Й хоч ми вже дорослі, не маленькі дітки
Але я й сьогодні б пелюстку зірвав
Щоб здійснила квітка всі мої слова
Червоний — щоб скрізь устигала швидка
Й ми знали що хворі в надійних руках
Оранжевий — той, що вказав на свободу
Щоб вчив — що політика — бульки у воду
Жовтий — щоб вчив пробачати й терпіти
Розлучення? Добре — а якже діти?
Зелений — щоб може подумали знов
Чи викинуть смітя з машини в вікно
Блакитний — від нього одне лише треба
Такого ж ясного над нами неба
Синій — щоб люди що у синій формі
Емоції вміли тримати у нормі
А фіолет то — байдужості колір
Щоб нам не було байдуже ніколи
А далі все просто, усе за малим
Дізнатись де квітка цвіте і коли...

А життя наше схоже на колесо
У якому ми наче миші
Біжимо в цілковитій тиші
Або скаржимося в півголоса

***

Приховати все уміє сніг
Так як то ховають лицеміри
Все одно спливе все по весні
Й по заслугам буде… Я в це вірю


***

Лікарі калічать, міліція грабує
Батько може легко бути битий сином
І ніхто не бачить, і ніхто не чує
Як обабіч шляху стала хв0йда Україна

і не помітив як опублікував 4 частину раніше 3-ї… виправляюсь

 

****

іллюзії, емоції і мрії
і навіть чорнобілі сни
заполонила ти, ти в них
й коли не сплю перед очима ти є


****

не пиши, не кажи, не люби
ти укотре мене попросила
я б то з радістю все зробив
та забути тебе не в силах


****

Мені здавалось — саме та
Шукав, знайшов, нарешті
Та мов стіна твоя фата
За іншого ідеш ти


****

четвертий  раз  я  викладаю  свої  думки  в  чотирьох  рядках  -  сьогодні  процес  написання  вклався  у  15  хвилин…  а  завтра  я  знову  не  буду  впевнений  що  це  написав  я…  але  тим  не  меньше  -  читаємо  і  критикуємо…  ну  або  просто  читаємо

Осінь  заплакала  сильним  дощем
Так  наче  плаче  в  останнє
Мабуть  сьогодні  дізнався  хтось  ще
Що  таке  марне  кохання

                     ****

Дихати?  Не  дихати? Померти?
Бачити?  Не  бачити?  Пробачити?
Впевнено.  Невпевнено.  Уперто
Обрати  хто  у  серці  є  Вона  чи  Ти?

                     ****

Він  не  гальмує
Вона  на  «стоп-крані»
Життя  не  зримуєш
А  діти  –  крайні

                     ****

І  що  з  того  пусто  в  кишені?
Я  по  своєму  мабуть  багатий
Це  багатство  –  думки  навіжені
Що  й  вночі  заважають  спати

Повільно парус пурпуровий
Плив поглинаючи пейзаж
По палубі пройшов попсових
П’єс постарілий персонаж

Проникним поглядом помітив
Печальний плакав пасажир
Подумав, підійшов, привітно
Проблеми просто покажи

Повір поможе просто правда
Пом’яти пам’яті папір
Перегорнуть, палить — порада
Пробачити – пройде, повір

Послухавсь, посміхнувсь, пробачив
Пішов піднявши підборіддя
Прекрасну пані пан побачив
Побравсь, плануючи поріддя

Поглинув пам'ять про печалі
Подій приємний поворот
Парус повз порт пливе подалі
Планує пошуки пригод

Дождь как буд-то сорвался с цепи
Я и рад — на душе также влажно
Я один — в самом центре в час пик
Ветер гонит по лужам в тупик
Мой с мечтою кораблик бумажный

Листья выбрали цвет желто-красный
И кружатся как на карнавале
Я в любви признавался напрасно
Я не нужен, как белый день ясно
Только белым день будет едва ли

Мне скорее дождаться бы ночи
Хотя звёзды упрятали тучи
Это осени каверзный почерк
Она тоже влюбить меня хочет
Хотя может быть так будет лучше

Для любви есть такой оправдание
Осень точно встречаться не против
И она не пропустит свидание
Да — ей свойственны похолодания
И тепло на мажорной ноте

Жизнь твоя феерия
Распускаешь перия
Больше жестов, меньше слов
Твоя должность

Птица Lоvе

Небо ночью твоя крыша
Ты жива, но ты не дышешь
Этой ночью повезло
Есть работа

Птице Lоvе

Парни иль большие дяди
Всё равно — капусты ради
Всем мечтам своим назло
Ты зовёшся

Птица Lоvе

Солнце жгло будто скоро погаснет
Даже ветер был словно из фена
Хорошо только там где нас нет
Где мечты наши курям насмех
Заростают травой постепенно

Подсказали — дождям быть и грозам
Раз так низко летят журавли
Превращалась стихи мои в прозу
И ромашки, и астры, и розы
Об одном говорили — я влип!

На полях шла борьба с урожаем
Урожай не спешил то сдаваться
Но мне голод другой угрожает
Ты сказала мне что уезжаешь
С кем я буду теперь целоваться

Чтож… придётся теперь кадрить лето
На меня оно смортит теплее
Ты с другим будешь счастлива где-то
Наслаждаясь исскуственным светом
И о солнце ничуть не жалея

На стіні вісить старий годинник
Стрілка рухається повільно
Поглинаючи впевнено час
В ногу з часом крокує людина
У руці тримає мобільник
Він тепер за годинника в нас

Десь на полі пасуться коні
Нам покаже в кіно телебачення
На авто до них можна доїхати
Нам екран замінив підвіконня
Таж картинка – немає значення
І фреоном нам добре дихати

Не страждаємо ми від кохання
Плачем дивлячись серіали
Там два кроки пішки в принцеси
Прості відповіді на питання
Знають ті в кого грошей валом
Вони звуть це життя прогресом

Вот скажите кто в сердцах

Не мечтал ну хоть когда-то
Половинкой в близнецах
Стать сестрою или братом
Все секреты на двоих
Все уроки, что назначат
Ведь узнать где кто из них
Очень сложная задача

Вот скажите как же быть
Если повезло сестричкам
Парня одного любить
Не поделишь по привычке
Ведь вдвоём не погулять
На одном свидании
Не туда Амур стрелял
На своём задании

Вот скажите как делить
Ведь любовь то не игра
Если б знать они могли
Что у паренька есть брат
Но решили не шутить
И вдвоём пришли в тот вечер
Близнецов сошлись пути
Брата два пришло на встречу

Вот скажите кто в сердцах
Не мечтал ну хоть когда-то
Половинкой в близнецах
Стать сестрою или братом
Все секреты на двоих
А теперь на две семьи
И свела судьба веди их
Вывела квадрат любви