Запотіле скло у вікні «в нікуди»…
Ледь помітно світ за обмеженням.
В мого раціо є приблуди,
Що вбивають мій світ облегшенням.

Мандариновий запах не радує…
А я так любила ним дихати!
Вето думати не дає
Й жити мріями… А ще ти…

Зорі падають як назло,
Провокуючи жити бажаннями.
Але в пам’яті те вікно…
Запотіле вікно стражданнями.

Втрачаєш розум від думки одної
Мурашки по тілу ідуть війною
Ти хочеш і пристрасть тебе полонила
Чому ти тоді мене не спинила
А зараз я спогад, я зараз минуле
Мене відпустила але не забула
І я відпустив, і я не забув
Та ми встановили на мрії табу

ПРИСПІВ

Табу на мрії, Вето на любов
БожевОлію я без тебе знов
Нема законів є лиш я і ти
І перепона — спалені мости

Здавалось раніше — нічого не спинить
Та ми збудували самі собі стіни
Ми думали легко розлучені зможем
Та небо на небо без тебе не схоже
Сама ти відверто зізналась мені
Що день то не день, і ніч то не ніч
І я не правий, не правою була ти
Час вето й табу усі руйнувати

ПРИСПІВ

Табу на мрії, Вето на любов
БожевОлію я без тебе знов
Нема законів є лиш я і ти
Любов відновить спалені мости