Не жени ніжну музу від мене,
Не злякай своїм криком її,
Мої вірші ще зовсім зелені,
Тільки-тільки торкнулись землі.
Хай побуде хоча б і ще трішки,
Лиш єдину, коротку мить,
А як тільки зіпнеться на ніжки,
Хай окрилювати інших біжить.